Сьогодні розсилка коротенька, бо мова піде про таке важливе, що не можна втопити в словах...
Одинадцять років поспіль, кожного тренінга - мені доводиться відповідати на запитання слухачів, у яких вони просять поради щодо особистих переговорних ситуацій. І ось сьогодні жалкую, що занадто пізно знайшов книгу, один фрагмент з якою я тепер додав би до кожної з тих порад. Точніше, цю книгу я зараз перечитую вдруге, бо позаминулого року фрагменти з неї я готував та виставляв у
розсилці "Боевые говоруны".
Мова йде про книгу "Министры иностранных дел" Леоніда Млечіна. А ось той фрагмент, який я мав на увазі - про вислів колишнього міністра іноземних справ Росії Ігора Іванова:
"Вести перемовини на Балканах - це хіба що не найскладніше та найнестерпніше в сучасній дипломатії. На легких партнерів на Балканах не натрапиш, домовлятися з ними - це мучення. Перемовини тривають роками, і до останньої хвилини здається, що чогось домогтись неможливо, це безнадійно. Невже не виникає бажання все кинути, відмовитись від безнадійної справи: та нехай вони самі вирішують свої власні проблеми?
- Ні, - каже Ігор Іванов, - я иншої думки. Я часто переживаю, що не зміг домогтися чи переконати когось. Отже, був не готовий. Отже, треба почитати книжки - в історії багато що повторюється, пошукати нові аргументи..."
Скажить, чи зустрічали ви у бізнесі перемовника, який чинив саме так - шукав рішення переговорних проблем у книгах? Шкода, що це трапляється так рідко...
