Стій!
У назві написано – "без відриву від роботи". Тому не треба намагатися пройти переговірні майстер-класи в спілкуванні з родиною, рідними, друзями.
Це мистецтво токсичне.
Ну, а якщо, власне кажучи, то... Де вчаться плавати? Правильно, у воді.
Якщо ви робите гроші й вам просто ніколи читати розумні книги, то я можу порадити три найбільш доступні варіанти.
Варіант перший.
Ходіть на чужі переговори.
Це не завжди просто. Бо – навіщо іншому діловару такий баласт? Але відповідь на це запитання є в описі другого варіанта. Правда, можлива ситуація, у якій зайвий, а тим більше – другий член переговірної команди може просто зруйнувати або заздалегідь унеможливити правильне ведення розмови.
Навіщо ходити на чужі переговори?
Уявіть: відбуваються ці чужі переговори. Перед вами розгортається полемічна тканина, а ви можете дивитися на все це зовсім безпристрасно.
Вам не треба поспішати придумати оптимальний хід зі свого боку.
Вам не треба ризикувати перебором, дивлячись у вічі, тому що погляди сторін, які сперечаються, зав'язані один на одному.
Ви, не зв'язаний словесним еквілібром, можете спокійно робити робочі нотатки.
Не переконливо? То знайте, що під серйозні переговори часто включають до складу своєї команди безмовного спостерігача. Особливе значення це має тоді, коли переговори супроводжуються випивкою (у такій ситуації спостерігачеві варто зіграти роль вашого водія чи охоронця, якому пити просто не можна).
Повторюю те, що вже пролунало (не першою партією) – спостерігаючи за чужими переговорами, робіть замітки.
Варіант другий.
Беріть на свої переговори кого-небудь як баласт.
Особливо – на важкі.
Навіщо? Він відверне хоча б частину уваги опонента, і ви матимете можливість більше попрацювати над своїми ходами.
Варіант третій.
Використовуйте так звану "Карту конфронтації" для аналізу переговорів, які вже відбулися, і для планування майбутніх. Будь-яка подібна робота – це як "розбір польотів" і репетиція. Це працює на виявлення помилок, не використаних можливостей, знахідок і інтуїтивно обійдених вами підводних каменів.
