Доки зважувати доречнiсть застосування зброï, ту зброю треба завчасно пiзнати.
Хто нiколи не бачив ножа, той замiсть ковбаси ризикує колись врiзати пальця, той не вбачить леза, спрямованого у власнi груди, не зупинить блискавичного руху скаженого пса i навiть не обсмакує можливiсть шляхетного харакiрi...
Але дiтям ножа не дають. Але Карний кодекс забороняє носити шаблю. Так i закордоннi бiзнес-тренери та ïх вiтчизнянi вихованцi кажуть:
- Ви, украïнськi бiзнесовi дiтлахи, не мусите вивчати аґентурнi технольогiï шпигунiв, вам не треба знати, що стоïть за вибриками Буша, Жирiновського, що ховається за зовнiшньою дурiстю Чєрномирдiна, а трюкацтво вуличних та базарних жартiвникiв - то взагалi непринадно. Вчiться бiлому бiзнесу!
Вони радять нам бiлу школу, бо ми для них завжди залишимось чорними.
Господь Бог створив людей, а Кольт, як подейкують, зробив ïх рiвними. Але коли богом бiзнесу стала та паскудна мамона, то чому б не вiдшукати бракуючих знань хоча б у якогось свого бердичiвського Кольта?
Шановнi слухачi, моï любi добродiï! Не спиняйте «бруднi» поради вiтчизняних викладачiв iз репутацiєю «чорних» тренерiв. Чим тiльки можете, заохочуйте ïх. Вiзьмiть у них усi ïх недостатньо етичнi технольогiï, а вже потiм вирiшуйте - чи пасує та чорна зброя до вашого бiлого бiзнесу.
О.Деревицький, 2004
