Вилучення лише однієї літери з традиційної української абетки призвело до спотворення мови, до залучення іноземних мовниз запозичень крізь призму російської вимови, до дрейфу наголосів тощо...
То лише одна буква, а з українського ділового лексікону вилучено ціле слово!
Хтось буде сміятися над цим так, як сміявся колись над обуренням українства щодо "ґ". Але цим знищеним словом є старий та місткий термін "прикажчик".
Що є сенсом роботи прикажчика? Приказувати. Керувати.
На що ми проміняли це слово? На "менеджер".
Але на що ми проміняли сенс роботи прикажчика? На підкерованість.
Запозичивши поширену за кордоном назву посади, ми приховали задачу того, хто її посідає.
До речі, це дуже поширений маніпулятивний прийом - затьмарення відомих явищ новомовними винаходами.
Сьогодні пересічному громадянину неможливо розібратися, що стоїть за безсенсовними назвами політичних партій. А вчора суспільство спіймалося на гачок "приватизаційних сертифікатів" та "ваучерів".
Менеджер тепер перетворився на представника найнижчого бізнесового класу. Так називають вже навіть реклямних аґентів.
Гумористи жартували над словосполученням "стріт-менеджер", але вже час двірників шанувати саме так.
Менеджмент - наука про управління. Менеджер - той, хто керманить. Але сьогодні тих, хто керманить вітчизняним бізнесом, називають будь-як, але не менеджерами, - капітанамі бізнесу, оліґархами тощо. А слово "менеджер" стало позначати тих, хто не має підлеглих, тих, хто ніким не керує.
Те, що прикажчик мусить приказувати, - це не забудеш. Те, що менеджер мусить управляти, - це забути значно легше.
Просте фальшування посадової назви завдяки залученню іноземного слова призвело до створення та консолідації цілого покоління ведомих. Створено дуже широке коло людей, причетних до бізнесу, але спрямованих не на підкорення довкілля, а на пошук підкореності.
То де ж тепер справжні прикажчики? Ми чекаємо зайд. Нащо?!
Олександр Деревицький
