Перегляд старих нотаток дав цікаву знахідку.
Учасник одного тренінгу якось дійшов до відвертості:
– Ви нам розповідали про засоби психоґіґієни... Якби я оце раніше зрозумів, що мені за такої роботи відпочивати треба не так, як решті людей. Раніше ніяк не міг отямити, чому після відпусток мені працювати ще важче. А я ж тоді просто не відпочивав, бо був той самий гамір, щільне коло друзів, продовження розмов про роботу та продаж, калейдоскоп нових міст...
Я запитав:
– То як тепер переміняться ваші плани? У ченці?
– Ні, монастир ще зарано... Але візьму два тиждні за власний рахунок і – кудись у Карпати. Знайду десь хатинку, де нікого нема. Мені треба терміново відпочити від спілкування. Буду лікуватись самотністю. Дякую за ідею!