Бізнес в Інтернеті - боротьба...

Сьогодні про комерціалізацію Інтернету можна говорити як про подію, що здійснилася. І дійсно, практично будь-яка компанія має в Глобальній мережі свій власний сайт.

І багато фірм не просто слідують віянням часу, але і намагаються дійсно використовувати його у своєму бізнесі. Та й про електронну комерцію можна нічого і не говорити. Інтернет-магазинів, що торгують чим завгодно, у Мережі більш ніж достатньо. Ну а разом з бізнесом у віртуальний простір прийшли і всі його атрибути, наприклад конкуренція. Причому не тільки нормальна, але і, як говориться в законі, несумлінна.

Взагалі ж усім відомо, що конкуренція - це дуже гарне явище, що сприяє розвитку бізнесу, що визначає вартість товарів чи послуг, а також якість обслуговування клієнтів. Її можна сміливо назвати одним з основних регуляторів ринку. Недарма до найбільш значимих функцій уряду будь-якої держави з ринковою економікою відноситься припинення діяльності монополій і забезпечення нормальної конкуренції. Втім, варто визнати, що іноді суперництво в бізнесі виходить за рамки закону. Результатами цього можуть стати не тільки судові процеси між компаніями, але і вибухи в офісах, перестрілки на вулицях і т.д. Не стала виключенням з цього правила і Глобальна мережа. Так що в ній присутні елементи як сумлінної, так і несумлінної конкуренції. Причому є один факт, що сильно збільшує положення. Мова йде про відсутність нормативних актів, що регламентують діяльність в Інтернеті, і методів контролю над їхнім виконанням. Таким чином, у Глобальній мережі, в усіх розв’язані руки.

Легальні методи

Для конкурентної боротьби в Інтернеті використовуються абсолютно ті ж методи, що й в офлайновому середовищі. Це реклама, проведення різних маркетингових акцій для залучення зацікавлених відвідувачів, надання знижок клієнтам компанії, що роздрукували спеціальний купон з корпоративного сайту, і т.д. Звичайно ж, середовище вносить свої корективи. І тому до звичайних засобів конкуренції додаються ще і специфічні для Інтернету. Для приклада можна взяти пошукову оптимізацію, за допомогою якої веб-проект буде залучати до себе цільову аудиторію, фактично відбираючи її у своїх конкурентів.

Але крім цих очевидних методів конкурентної боротьби використовуються й інші, звичайно сховані від масової аудиторії, але проте теж абсолютно законні. Наприклад, у великих офлайнових компаніях існують спеціальні аналітичні відділи, що, досліджуючи відкриту інформацію про конкурентів (їхні прес-релізи, статті в пресі і т.д.), іноді можуть зробити висновки про подальший напрямок розвитку суперників, прорахувати наступні ходи і т.д. Приблизно ті ж прийоми можуть використовуватися й в Інтернеті.

Балансуючи на грані

Деякі методи конкуренції не можна назвати незаконними. Проте вони балансують на грані, потрапляючи під визначення жорстких. Як приклад можна привести кілька таких прийомів. Нехай, якась компанія використовує для свого веб-проекта пошукову оптимізацію і досягає непоганих результатів. У цьому випадку конкуренти цілком можуть написати в службу підтримки пошукових систем анонімний лист (а то й не один від імені різних людей) зі скаргою на так називаний спамдексінг. Причому зовсім не обов’язково, щоб порушення дійсно були. Навіть невелика помилка у використанні пошукової оптимізації може порахуватися співробітниками пошукових систем за пошуковий спам, у результаті чого сервер буде забанений, тобто виключений з результатів пошуку.

Дискредитація

Одним з основних методів несумлінної конкурентної боротьби є дискредитація суперників. Для її проведення існує безліч різних способів. Наприклад, от такий. Людина заводить собі поштову скриньку на безкоштовному сервері і зв’язується з деякими онлайновими виданнями, представляючись співробітником компанії-конкурента. Природно, він зберігає повну анонімність, нібито побоюючись переслідувань з боку керівництва, і дає інтерв’ю, у якому розповідає щось дуже погане про «його» фірму. В офлайновій пресі такий матеріал навряд чи хтось ризикне опублікувати, оскільки компанія-жертва може легко подати в суд на видання, змусивши його виплатити солідну компенсацію. В Інтернеті ж сьогодні, як ми вже говорили, практично ніякі закони не працюють.

Іншим варіантом дискредитації є реєстрація на форумі чи в гостьовій книзі сайту компанію-конкурента і періодичне залишення лайливих записів нібито від клієнтів фірми. Втім, такий спосіб ніяк не можна назвати ефективним. Тому деякі компанії діють інакше. Людина, що найкраще розбирається в області діяльності фірми, реєструється і починає спілкування на декількох найбільш шановних тематичних форумах. Він відповідає на питання новачків, допомагає їм і взагалі веде активну діяльність, заслуговуючи на повагу. Одержавши ж якийсь авторитет, він починає потихеньку налаштовувати відвідувачів цього форуму проти конкурентів. Наприклад, може описати, як він намагався щось купити в якоїсь-там фірми і як його там обдурили чи підсунули неякісний товар. І багато людей прислухаються до його думки. Можна піти і ще далі - зареєструвати трохи аккаунтів (один із яких від імені співробітника компанії-жертви) і розгорнути між ними дійсну дискусію, у процесі якої довести неспроможність фірми-конкурента. Правда, варто відзначити, що такий варіант дискредитації - процес дуже тонкий і навіть, можна сказати, творчий. Тому справитися з ним може далеко не кожний. Так що немає нічого дивного в тому, що деякі компанії навіть наймають спеціальних людей для дискредитації своїх суперників чи намагаються знайти помічників серед активних учасників різних форумів і інших мережевих співтовариств.

DDoS-атаки

Ми вже говорили, що в процесі несумлінної конкурентної боротьби можуть використовуватися такі дикі методи, як вибухи офісів і вбивства керівників суперників. В Інтернеті теж трапляється щось схоже. Правда, у Глобальній мережі використовується не звичайний, а віртуальний тероризм. І все частіше й частіше методом впливу на конкурентів стають DDoS-атаки. При їхньому проведенні веб-проект суперників виявляється цілком паралізований і недоступний для звичайних відвідувачів. Природно, у більшості випадків падіння простого корпоративного сайта особливої шкоди фірмі не нанесе. Інша справа, якщо веб-сервер використовувався для ведення справ з партнерами, наприклад для замовлення останніми оптових партій товарів. У цьому випадку два-три дня простою сайта можуть нанести компанії досить відчутний збиток. Особливо це вірно в тих випадках, коли реалізована атака дуже точно розрахована і проводиться під час проведення якої-небудь акції чи сезонного підвищення обсягів продажів.

Правда, варто відзначити, що реалізувати грамотну DDoS-атаку не так-то і просто. Тобто для її проведення прийдеться скористатися послугами сторонніх фахівців. А це, по-перше, досить дорого. Ну а по-друге, є дуже великий ризик нарватися на шахраїв. Сьогодні в Інтернеті чимало таких людей, що обіцяють організувати DDoS-атаки на будь-які сайти. Однак після одержання грошей (а гроші завжди виплачуються наперед) ці особистості безвісти випаровуються. Адже всі хакери користуються тільки анонімними контактами, що викидаються після кожного використання. Таким чином, компанія ніколи не зможе знайти людей, що її «кинули».

Підводимо підсумки

Отже, як ми з вами, шановні читачі, переконалися, Інтернет дійсно може стати полем для ведення конкурентних воєн між компаніями. Цьому сприяє в першу чергу практично повна відсутність якихось діючих механізмів, що дозволяють правоохоронним органам контролювати виконання правових норм у Глобальній мережі. Будемо сподіватися, що така ситуація не буде тривати вічно, а бізнес в Інтернеті буде вестися тільки за допомогою цивілізованих методів.

Автор: Марат Давлетханов (http://www.maratd.ru)

Джерело: www.UA-ADMIN.com .