Технічні виверти в суперечці

При порушенні законів правильного розвитку думки з'являється логічна помилка.

Якщо вона ненавмисна - це паралогізм (paralogismos - помилкове міркування).

Свідома, але замаскована помилка - софізм (sophisma - вигадка).

Софістами в V столітті до нашої ери називали платних викладачів ораторського мистецтва, які навчали ефективним прийомам доказу й спростування.

Головні вузли суперечки - теза, аргументи й демонстрація.

Теза повинна бути чітко визначеною, ясною і точною.

Аргументи повинні бути щирими, достатніми для обґрунтування.

Демонстрація повинна бути логічно правильною.

Якщо ці умови не дотримані, то хід суперечки деформується. Софісти спритно маніпулюють тезою, аргументами й демонстрацією, спрямовуючи суперечку.

Усі виверти, застосовувані у суперечці, можна поділити на три групи. Перші належать до тези, другі - до аргументів, треті - до форм доказу або спростування.

Підміна тези

Використання в суперечці недостатньо точного визначення тези. Наявні логічні проломи заповнюються потрібним змістом, і теза змінюється.

(Приклад - Езoп про випивaння мoря з ріками)

Багатозначність висловлювань

Багаті можливості приховані в багатозначності повсякденної мови, у легкій корекції змісту тих самих слів.

(Маяковський і критик - "Від великого до смішного - один крок")

(Купець Сeмипудoв засуджений за людожерство - "учора їв пиріг з околодочним наглядачем")

Обгрунтування тези нею самою

Ряд синонімічних варіантів перетворюється в ланцюг доказів.

("Вона німа" - "Тому щo втратила дар мови" - "Тому щo в неї язик не перевертається").

Фальш у переході від аргументів до тези

Найбільше число софістичних диверсій відбувається на шляху логічного проходження від аргументів до тези, яку доводять.

Той, хто сказав "якщо A, то Б", бере на себе велику відповідальність. Він буде правий лише тоді, коли теза з логічною необхідністю випливає з наявних аргументів.

Найближчі відкриті тренінги Деревицького