Українська писанка як інструмент маркетингу

Конкурс дитячого малюнка збільшив товарообіг магазину вчетверо. Автор ідеї на конкурсі «Український Котлер», що проводився з участю «Контрактів», виграла першу премію $500

Ніхто й не очікував, що переможницею конкурсу на найкращий приклад до підручника Філіпа Котлера та Гарі Армстронга «Маркетинг. Загальний курс» стане студентка. До того ж Маргарита Бойко, нині першокурсниця Івано-Франківського університету нафти і газу, розповіла історію не чужого успіху, а практично власного.

Адже рятівну ідею, як привабити покупців до нового магазину, підкинула своєму батькові-підприємцю, коли була ще школяркою. Минулого тижня в редакції «Контрактів» у присутності організаторів конкурсу: представників видавництва «Діалектика» заступника управляючого виробництвом Геннадія Петриковця та керівника відділу маркетингу й реклами Ніни Орлович, шеф-редактора «Галицьких контрактів» Михайла Вейсберга та аташе з питань культури Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні Пола Хакера було оголошено ім’я переможниці. Маргарита Бойко отримала головну премію у $500. А ознайомитися з цим прикладом варто, адже підкуповує насамперед його простота.

Одними тільки якісними продуктами та низькими цінами покупця вже не заманиш

Досвід фірми «Надія» (Івано-Франківськ) добре ілюструє загальновідомі положення підручника Філіпа Котлера щодо необхідності стимулювання збуту та вибору його засобів (стор. 474). Це приклад вдалого маркетингового рішення роздрібного торгівця щодо вибору методів просування (стор. 397): за правильного визначення цільового ринку та позиціонування, вибору асортименту товарів та зваженої цільової політики успіх підприємству приніс неординарний маркетинговий хід.

Зауважимо, що «Надія» є багатопрофільною фірмою, яка займається виробництвом хлібобулочних і кондитерських виробів, напівфабрикатів, ковбасних виробів, а також утримує готель, два ресторани, перукарню, автостоянку. Зрозуміло, на початку діяльності компанії (1996–1999) усі зусилля були спрямовані саме на розвиток власного виробництва. Надалі поступово розвивався гуртовий продаж, а згодом було відкрито власний торговий майданчик – продовольчий супермаркет «Делікатес».

З самого початку, здавалося, у ньому було все, що могло привабити широке коло покупців: і великий асортимент (понад 700 видів продукції), і помірні ціни (адже все з власних цехів і міні-заводу). Плюс додаткові зручності – безплатна автостоянка, ігровий майданчик, атракціони для дітей... Проте купівельного ажіотажу в залі не спостерігалося. Тоді до «розкрутки» магазину взялися традиційними засобами: широкомасштабна реклама у ЗМІ, рекламні буклети. Але покупець і цю «наживку» не заковтнув, прибутків значно не додалося. Не дивно, адже у місті повно торгових пунктів з гарним асортиментом і пристойним сервісом, якими звикли користуватися споживачі. І змусити їх зайти до нового магазину нелегко. Стимулювати активність мешканців міг якийсь «вибух», тобто цілеспрямована акція, яка б привернула їхню увагу до «Делікатесу» та вирізнила його серед конкурентів.

Хочете прибутків? Зіграйте на батьківських почуттях

Акцію було вирішено зробити тематичною, оскільки час був передвеликодній. Крім того, організаторам вдалося зіграти на батьківських почуттях – залучити до участі дітей потенційних покупців магазину, оголосивши конкурс дитячого малюнку «Яйко – Сподівайко». Паперові шаблони у формі яєць із логотипами фірми «Надія» та магазину «Делікатес» роздавали всім покупцям у магазині біля касових апаратів. Діти мали на свій смак розмалювати чи оздобити їх і потім надіслати чи принести знову до магазину. Покупці брали ці шаблони для себе, своїх колег, знайомих. Невдовзі почали надходити конкурсні роботи, а перед самим Великоднем їх було вже близько 3000. Усю експозицію було розгорнуто під стелею «Делікатесу». Ставши елементом оздоблення інтер’єру, вона додатково привертала увагу до магазину.

Про конкурс говорило чи не все місто, адже діти приходили подивитися на свої та інші роботи, приводили батьків, знайомих. Приходили й самі дорослі показати друзям роботи своїх дітей. Мимоволі гості виставки знайомилися з асортиментом магазину, хтось щось купував...

Конкурс привернув увагу ЗМІ, і сторінки газет зарясніли статтями про дивовижний магазин, навіть місцеве і центральне телебачення визнало у конкурсі подію, варту того, щоб її показати. Зрозуміло, що і публікації, і сюжети (безплатні!) мали рекламний ефект, адже знімали i виставку, і самі святкові вітрини супермаркету. Як результат – різке збільшення обсягів реалізації товару. Те, чого не змогли зробити рекламні агенти, зробили діти, буквально відкривши «Делікатес» для тисяч жителів області. Товарообіг у магазині, а також кількість відвідувачів збільшилася вчетверо, і нині магазин в середньому щоденно обслуговує близько 3000 покупців.

Крім гарних спогадів і збільшених прибутків, у власності фірми залишився ще один спадок – чимало дитячих робіт. Що з ними робити? Вирішили видати книжку – так було започатковано ще одну прибуткову справу. Керівництво фірми не поскупилося на розкішне видання – «Подаруй ми писаночку», яке, окрім дитячих малюнків, містить легенди, перекази, коломийки, сучасну поезію, присвячену писанці. Видавництво книжки в Україні, відомо, – справа не з дешевих, проте чималі витрати не зупинили підприємця. Книжка стала бестселером: перший наклад – 10 000 примірників – за три місяці розійшовся. Видано вже й другий, удосконалений наклад – 20 000 примірників, з якого повністю 11 000 вже реалізовано. Частину отриманих прибутків було спрямовано на доброчинні цілі – обласний дитячий фтізіопульмоцентр перебуває сьогодні саме під опікою фірми «Надія». А починалося все з конкурсу дитячого малюнка...

Джерело: "Галицькі контракти".

Найближчі відкриті тренінги Деревицького