VIP-абетка

Інколи під час підготовки програми для наступного тренінгу замовник зворушено попереджає:

- Обов'язково треба врахувати, що ця група - дуже досвідчені перемовники, кожен багато вчився, кожен мав безліч тренінгів!

І кожного разу ми змушені переконатися, що ця група теж не вміє слухати, не вміє працювати з отриманою інформацією, не вміє пам'ятати, захищатися, питати, не вміє, не вміє, не вміє:

Я готую справді складну програму, але змушено залишаю резервні блоки та закладаю ресурси часу, бо знаю - нам доведеться вести мову про елементарні речі.

Не диво те, що VIP-перемовники справді є шанованими персонами - бо це є загальний рівень майстерності нашого комерційного спілкування. Так, це прикро, але ця майстерність є найгіршого ґатунку. Тобто той, хто вміє хоча б щось, то той вже на голову перевершує решту. Але дуже дивно, чому не зростає загальний рівень?

Чи то є спадок номенклатурних часів, чи то вплив субкультури нових неосвічених скоробагатьок?

Цікава рисочка: за умови браку фахових перемовників маємо дуже велику кількість дуже цікавих оповідачів, які виявляють справжню майстерність, але не в розмові, а у переказах. Ми не діалогічні, проте дуже монологічні.

Я розпочав роботу над VIP-абеткою для перемовників. Так, це не банальна абетка, не найперший підручник, і - не курс для високих фахівців. Це саме найпростіший підручник для тих, кого вважають високими фахівцями.

Приймаю поради та пропозиції!

Найближчі відкриті тренінги Деревицького