Тренер продажу час від часу стикається з цікавими помилками сприйняття задач - як у власній роботі, так і в роботі своїх слухачів.
Найнебезпечніша помилка тренера - намагання сподобатись групі. Це дуже небезпечно. Це унеможливлює чесну роботу. Твоє завдання - зробити так, щоб люди запам'ятали твої уроки та взяли на озброєння твою науку. А сам ти можеш залишитись в їхній пам'яті навіть блазнем - це не суттєво. Але сьогодні я збирався розповісти не про тренерські помилки, а про те помилкове сприйняття своїх задач моїми шановними учнями, яке мене часто лякає і завжди непокоїть.
Тренінг - то буденність лише для тренера. Для учасників програми такий день випадає з калейдоскопу робочої каруселі. Це - щось інше. І як будь-що інше такий день вимагає якоїсь іншої поведінки. Через цю зрозумілу річ часто-густо вельми страждають молоденькі тренери-психологіні - вони стають головною офірою урізноманітнення робочого графіку їх слухачів. Це жертва іншій, дуже розкутій та веселій поведінковій моделі їх власних учнів.
А якщо тренер здатен тримати групу в робочому настрої, то він все одно змушений боротися. Найголовніше - за отямлення веселою группою їх нової ролі. Змусити слухачів не витрачати час на пошук можливості спростування принесених тренером тез - це не надто важко, але завжди сумно.
Я втомлено прошу:
- Друзі, пожалійте гроші власника вашого бізнесу. Дуже прошу, усвідомте: наше дійство не задля того, щоб ви жартували. І не для того, щоб ви намагалися задати мені таке дотепне запитання, якого я ще й досі не чув. Повірте: за дванадцять років роботи я вже чув усі жарти і відповідав на усі дотепи. Якби серед тих знань, які я вам приніс, було б щось таке, що варто піддати сумніву, то будьте певні - я цього вже б дуже давно позбувся. Те, що ви намагаєтесь спростувати, перевірено часом та практикою. Ось авіатори мають таку книжечку - "Наставляння з польотів". Про неї кажуть, що її написано кров'ю загиблих пілотів. Те, чому я вас вчу, написано сльозами збанкрутілих родин.
Якийсь час хтось там ще опирається, намагається довести, що запропонований тобою трюк насправді працювати не може, але потім, врешті-решт, настає час спокійної роботи. То чому ж це мене непокоїть?
Справа полягає в тому, що під час тренінгу намагання щось довести тренеру чи якось спростувати його уроки припиняються не самі собою, а саме задяки свідомій протидії самого тренера. Він толерує бажання слухачів самозреалізуватися, він терплячий, він діє професійно, та, нарешті, він виховує тих, за чий рахунок живе.
Я не боюся будь-якою поведінки моїх слухачів. Я - сивий, старий, жорсткий вуйко, який звик брати за шкірки та давати по писку тим, хто не цінує гроші свого хазяїна, гроші того, хто замовив мій тренінг.
Але я дуже боюся того, що мої учні колись спробують прийти до власних клієнтів із тим, з чим вони приходять на тренінг.
Клієнт не буде вести себе так, як поводиться тренер.
Ти намагаєшся йому щось довести - це тобі вийде боком. Лізеш зі спростуваннями - відправить під три чорти! Переконуєш - просто відмовиться від співпраці! Дотепно жартуєш над його розумовими здібностіми - помститься!
І крізь помилки тренінгової поведінки ми майже кожного разу разом з усіма учасниками тренігу вперто чимчикуємо до виправлення та профілактики їх помилок у спілкуванні з клієнтами.
Ми - торговці. Наша справа - не доводити, не спростовувати, не перемагати, не фонтанувати дотепними жартами, не критикувати, не виблискувати своїм шармом та розумними аргументами. Наша справа - просто забирати гроші. Ефективний перерозподіл купюр у кишенях людства - і більше нічого! Ніяких жартів та нічого дотепного.