Фахівець служби персоналу забажав від стороннього тренера тестування групи продавців, іспитів, супроводження... Що це?
Це - небажання працювати.
Років двадцять тому співали таку пісню - "І кєнтаври слєдят за кєнтаврами...." Щось схоже сьогодні відбувається в бізнесі.
Довірливий, але ледачий власник винайняв того фахівця для роботи з персоналом. А той, теж ледачий, але хитрий, намагається перекласти свою роботу на іншого - він наймає тренера за гроші того ж самого бідолашного довірливого власника!
Наступний логічний крок: тренери почнуть наймати ще когось - для виконання вже своєї роботи.
Це - халтура.
Але такі схеми стають сьогодні вже майже нормою. І трапляються речі ще гірші.
Торговець наймає продавця - для здійснення особистих продажів. За деякий час виявляється, що на того продавця вже працює мерчендайзер, кур'єр, водій, помічник тощо.
Або: найнято маркетолога. І ось він вже переконує вас віддати решту ваших грошей рекламістам, дизайнерам, аналітикам, програмістам, приватним детективам, "таємним покупцям" тощо. Кентаври винаймають кентаврів...
Так, кожну справу має робити фахівець. Але десь мусить існувати край?
Ми приходимо до дуже актуального запитання. Що мусить робити винайнятий нами персонал?
Працювати самостійно? Чи він мусить спрямувати всі свої сили на обґрунтування залучення йому на допомогу ще низки безробітних дармоїдів?