Тренер не витримав:
- Хлоп'ята, ви своєю прохолодністю за ці два дні мене вже просто дістали. Ми з вами вивчаємо красиві торгові фокуси, озброїлись потужною системою боротьби з запереченнями, проте ви сидите як варені. Вам це не треба?
Один із героїв наважився "пояснити":
- Ви нас цим так вантажите, немовби наш продаж вже конає. А в нас все гаразд. Ми домінуємо на ринку. Нам не треба аніяких радикальних змін. Ми всіх чавимо своїми смачними цінами.
- Тобто най тот вуйко пнеться і далі, а ви будете далі бити байдики?
- Чому байдики?
- А що ви особисто зробили задля того, аби мати такі смачні ціни?
- Ну-у-у, то ціні роблю не я...
- Так я це знаю. Тому і питаю. Хтось напружується, власник користає всі можливі та неможливі зв'язки, закупники виривають із постачальників найбільші знижки, виробництво живе кожного дня як на війні, юристи надійно прикривають дупу, а вам подобається знімати вершки з цієї вакханалії ентузіазму?
- Ну то воно ж і так продається...
- А чому б не підняти ціни принаймні на три відсотки?
- А як же продати більше?
Ну як тут втриматись та не сміятися? Ось так, навіть за умови домінування на ринку, можна цілком спокійно та непомітно втрачати прибуток, але легко знаходити дуже зручні виправдання...