Був присутнім на цікавій події та побачив сьогодення внутрішніх фірмових тренінгів. Не тренер, а просто натхнений менеджер проштовхув керівництву ідею - "зібратися та потренуватися".
Мені це було цікавим ще тому, що я сам починав як фірмовий тренер. І тепер я побачив точне мавпування колишніх власних помилок.
Натхнення у менеджера-ініціатора не бракувало, але піднесення його колег вщухло досить швидко. Цей вечірній урок був таким: двоє імітували контакт продавець-покупець, а потім група намагалася розібрати помилки та визначити втрачені можливості.
Цій забавці бракувало системності. Безсистемність гасила деяких активістів, вносила розбрат, робила жорстокою критику, а найголовніше - саме безсистемність забезечила дуже далекі відволікання, несподіваний тематичний маневр и захоплені стрибки на абсолютно недоречні речі:
- А я б сказав так!..
- А я б запитав про таке!...
- А треба було відповісти отак!...
Так, інколи потрібні хаотичні мозкові штурми, але і штурм, і творчість мусять мати принаймні ознаки системності. Мусять бути правила гри, котрі теба наслідувати і у відтворенні продажу, і в наступному обговоренні. Найкраще, то ставити задачу до кожного раунду і однозначно домовитись про напрямки критики. Інакше втратимо час і розгубимо власну творчість...
До речі, це стосується і наших особистих творчих зусиль, бо власна творчість теж не мусить хворіти на брак системності.