Тилова мотивація

Несподівана відвертість на перерві. Почув від учасниці тренінга:

- Я психолог. Працюю недавно і не встигла забути університет. Крізь призму власного фаху ще досить свіжо бачу і бізнес, і бізнесові стосунки. Останнім часом мене зацікавили інструменти мотивації. Зараз відбувається цікавий розрив робочої та родинної мотивації. Раніше вони завжди були значно більш співзвучні. Але родина - механізм аж надто інерційний і вона просто не встигає за динамікою життя. Хто це розуміє, той задля впливу на коханих підключає і деякі новації, котрі більш доречні, більш ефективні.

- Що ви маєте на увазі? - початок розмови мене чомусь дуже зацікавив.

- Тим, хто сьогодні працює за наймом, бракує робочих цукорок та нагаїв. Їм потрібна підтримка ще й родинної мотивації. Але вона застаріла. Інколи задля успіху бракує лише обережного заповнення цієї шпаринки і це вже справа особистого тилу кожного із сучасників.

- Наприклад?

- Коханого звільнили. Намагання знайти роботу натхнення не надають. Раніше в таких випадках людям вистачало соціальної запрограмованності - генетичної приреченності на працю. А тепер інколи треба додатково прошепотіти на вухо: "Ну ти ж мій мужчина. Дехто може сісти на майдані та грюкати каскою по бруківці, але ж у тебе є ми. Ми ж варті пошуків та терпіння?.." І він завдяки таким словам може ще потерпіти...

Отакі сьогодні йдуть розшуки. Отакими думками живуть жінки і ось про такі речі вони змушені думати... Які вони в нас розумні! Як із ними за таку мотивацію розрахується держава та бізнес?

Найближчі відкриті тренінги Деревицького