Зовнішні тренінги опріч інших можливостей мають ще одну цікаву ролю – функцію нагадування...
Шкода, але комерсанти на мають такої сталої схильності до навчання, як, наприклад, лікарі та фармацевти. Або така рисочка свідомо не виховувається, або просто бракує тієї системної освіти, котра може підштовхнути до появи думки про те, що припинення навчання – це одночасно і припинення фахової відповідності.
Вчорашнє висловлювання одного з учасників тренінга:
– Після кожної такої програми деякий час щось читаєш, аналізуєш власну поведінку, якось я навіть записи почав робити в щоденнику, де робив підсумки спостережень за тим, як клієнти вичавлюють з мене шалені знижки. А потім ця знервованість потроху вщухає і, нарешті, зникає зовсім – аж до наступного тренінга, которий у свою чергу ще раз нагадає: "Ти багато втрачаєш!.."
Дійсно, кожного з нас оточує найефективніша школа продажу: реальне життя, родинне оточення, щоденні зустрічі з клієнтами, книжки, телебачення. Але задля того, аби все це працювало на підвищення торгової чи перемовної кваліфікації, то щось мусить підтримувати, стимулювати такий інтерес. На роботі цього бракує, бо лінійне керівництво зазвичай ігнорує можливості щоденного навчання, і підштовхнути до такого інтересу можуть хіба що чужі люди – наприклад, той самий тренер-варяг, котрий приїхав до тебе зі своєю програмою...
Ото й мусиш не тільки давати замовлені фірмою у корпоративному тренінгу знання, але ще й працювати на майбутнє: аби подарувати хлопцям можливості тієї школи, котра залишиться з ними і після закінчення тренінга...