Відлуння тренерських жартів

Майже на кожному тренінгу я вимушено розпочинаю розмову про особистий штиб спілкування – аби слухачі подумали над пошуками тієї особистої гри, котру в робочих продажах їм буде грати зручно, доречно, комфортно. І серед іншого зазвичай кажу:

– От коли повернетесь додому, то обов'язково запитайте коханих: чим ви їх колись причарували. Скоріш за все на якихось дуже близьких якостях ви зможете найефективніше грати і в комерційних перемовинах. Але перед таким запитанням коханій людині варто сказати щось бридке та огидне – аби отримати справжню та об'єктивну характеристику, без перебільшень...

Разом із групою сміємося та чимчикуємо темою далі. І от вперше я отримав своєрідне відлуння такої розмови. Хлопець пригадав позатойрічний тренінг:

– Я ж таки запитав... Вона зніяковіла... Ну, отямив я, що аніяких надприємних рис спілкування у моєму виконанні не має. І задумався. Це змусило мене змінитися. Я почав її жаліти, особливо доглядати, навіть колишні залицяння прокинулись. Тож дякую вам: і від себе, і, про всяк випадок, ще й від коханої.

Тобто інколи тренінги здатні дещо поліпшити навіть в особистому житті...

Найближчі відкриті тренінги Деревицького