Цікавим досвідом поділився старий знайомий: вже більше року він використовує в якості перемовного тренажера звичайний телефон.
Додаткове обладняння елементарне: в телефонну лінію вімкнуто диктофон. Додаткові можливості теж мінімальні: після завершення розмови її можна прослухати - ще раз або декілька...
Дмитро каже:
- Я помітив, що зо цей рік якось потроху змінилися стосунки зі старими знайомими. А інколи мені після прослуховування запису доводилось ще раз телефонувати людині та з поясненням "Я лише тепер отямив..." повертатися до розмови.
Знайомий поділився спостереженнями та відкриттями:
- Багато людей до телефонної розмови готують якісь слова, щось на кшталт мінісценарію. Проте, якщо розмова складається іншим чином, якось непередбачено, то, попри наявність натяків на приготовлену тему, але заготовлені слова залишаються не вимовленими. Мені багато разів доводилось під час повернення до прослуховування розмови знаходити якість такі релікти, які так чомусь і не виросли в особливу тему. Найчастіше це відбувалося, коли то сам я перебивав чи плутав співрозмовника. Мені часто дякували, коли за якийсь час після розмови я таким чином відновлював спілкування та змушував повернутися до вщухлої теми. Це своєрідна "мовна археологія"...
Висновок Дмитра:
- Завдяки таким вправам я набув більше уважності до близьких та знайомих. І ще став набагато уважнішим у живому, в робочому спілкуванні!..
То чим це гірше, ніж тренінг?
Проте можу порадити так тренуватися не на приватних, а на робочих розмовах. Хіба вам завадить на робочому столі диктофон?