Стерпиться-злюбиться

Коли супротивник бачить нас вже не вперше, це працює на пришвишення згоди. В першому контакті спротив викликає не лише наша пропозиція, а ще й брак звички до носія цієї пропозиції. То чому б свідомо не попрацювати на відтермінування моменту, під час я кого я буду нарешті змешений викласти мої пропозиції? Задля цього можна зіграти розгубленість, висловити небажання робити завчасні висновки, взяти тайм-аут.

Коли всі наши конкуренти занадто квапляться з викладанням своїх пропозиція, наше небажання пороти гарячку буде доречно у більшості перемовних контактів.

Я маю цікавого знайомого. Вуйко Арон - славетний чоботар. Зараз у нього роботи поменшало, бо зростає той бісів "рівень життя", але старші ще радять дітям:

- Он бач, підбори вже стерлися. Ти б заніс Арону...

- Та нехай, я нові куплю.

- Підремонтуй старі. Як не будеш носити, то нехай лежать справні, або людям віддаси.

Запитую в діда:

- А чи насправді Арон такий майстер?

- О, він такий майстер, що завжди чергу має!

Хіба не цікаво? Беру старі туристичні "вібрами", несу до вуйка в халабуду.

- Дядьку, зробите?

- Залиш. Буде час, подивлюся.

- Що там дивитися - підшити б трохи...

- Та приходили вже й перед тобою, є чим зараз займатися.

А й справді, він щось там на своїй карзі тюкає. Проте додаткова платня "за терміновість" спрацюовує. Але мене тримає цікавість:

- Я прийду за три дні, але скажіть - чи й справді так багато роботи?

- Роботи обмаль.

- А навіщо ж брешете про ту чергу?

- То пес бреше, а я - щоб людина повагу до себе мала.

- Тобто?

- А нікому не розповіси? Як же людині віддати навіть ті копійки, що я прошу, якщо я їй черевики за хвилину полагоджу? Людині треба, щоб з його замовленням майстер не квапився.

- То я ж терміново хотів!

- Ось ти заплатиш за терміновість, а хтось - за повагу...

То чому б нам за прикладом вуйка Арона не зіграти "на повагу" із нашим із вами клієнтом?

Найближчі відкриті тренінги Деревицького