Сповідь аргонавта

Дякує колишній учень:

- Найбільше мені допомогло це правило КГБ - "клієнт говорить більше". Ви знаєте, я просто рапотом отямив, що я не сам. Будете, мабуть, сміятися, але колись страшенно нудьгував і на роботі страждав від самотності. Як я все це сприймав: я, одинак, цілий день порхаюсь з цими клієнтами... Самотній, як арогонавт. Воно дивно, але лише після тренінгу я насправді почав помічати - вони мені і щось кажуть, і щось їм незвичайне треба, і в цьому я можу віднаходити корисні підказки.

Я лише запитав:

- А ви один у батьків?

- Натякаєте на те, що виховали та призвичаїли навкруги нікого не помічати? Так, я один. Але батьки мене за це все дитинство штрикали: "Подумай про тих, хто тебе оточує!" Але воно, мабуть, через дух протидії навпаки сформувалося - мені будь-яке оточення завжди заважало...

Трохи пізніше він ще додав:

- Я почав сприймати людей, як супутників. Просто разом чимчикуємо цією дорогою. Кудись геть із життя... Ну, тобто, напрямок один. Сумний такий напрямок. Я почав їх жаліти. І з'явилося якесь відчуття солідарності...

Найближчі відкриті тренінги Деревицького