Слід твоїх оповідань

Вигадувати, плести побрехеньки та викладати свої комерційні марення письмово є сенс принаймні задля того, аби щось залишити після себе.

Фах продавця - дуже тимчасовий. Ніяких довічних пірамід, ніяких нових імен на мапі і навіть анічого на кшталт Дніпрогесу. Борсався-сіпався, а ніяких слідів на землі не залишив. Вчитель може пишатися насінням, посіяним в головах, будівельник - цегляної п'ятиповерхівкою, агроном - першим збіжжям люцерни, а продавцю - забуття та нудьга.

Ні, є, звісно, і задоволення, і вдоволення, проте чимось таким, що з фахом не пов'язано: розумні діти, щаслива жінка, загальні приємні спогади про відпустки та мандри. Все це не робоче...

Ну так прикрасимо цей світ принаймні оповідками! Вони і самі будуть жити, і на них виростуть нові покоління торговців, а потім їх хтось збере і видасть окремими книгами.

Не ми перші і не ми останні. І до нас крізь життя пройшла тьма поколінь, чий внесок в історію - лише правда та брехня, казки та побрехеньки...

Найближчі відкриті тренінги Деревицького