Цікавий урок я ще хлопчиськом колись отримав в Цейському міжгір'ї. На скелях Монахів я застряг на "дзеркалі", а дорослий геолог мене запитав:
- Що трапилось? Чого не лізеш?
- Тут шпаринки є, але я не зможу за них зачепитися...
- А ти пробував?
- То вони не глибокі, майже непомітні...
- Спробуй пальцями!
Я спробував.І зачепився. І зміг подолати той плаский інтервал!
Потім той геолог мені ввечері виговорював:
- Шпаринки не для очей. Вони для пальців. Абсолютно безнадійна площина навпомацки може дозволити рукам приклеїтись.
Цей урок я сьогодні нагадую вже своїм учням:
- Факти не для знань, не для розуму. Факти для дій. Навіть купа фактів залишиться мертвою купою, якщо ви не будете думати про їх використання. Ваші інструменти - не факти про опонента-співрозмовника, ваші інструменти - засоби та стратегії впливу. За кожним фактом намагайтеся побачити можливість якоїсь гри! І це, до речі, дозволить вам значно більш якісно пам'ятати всі спіймані факти!