Рука на тулубі пацієнта

Мав масаж від учня-новачка. Було цікаво, тому що він під свої рухи вголос декламував вивчені уроки. І ось в якомусь епізоді він вимовив:

- Не можна вимикати вільну руку. Вона мусить бути на тулубі поцієнта...

- Нащо? - не втримався я.

- Щоб той не відчував себе самотнім та покинутим, - завчено та монотонно відповів курсант.

- То який же "самотній та покинутий"? Ви ж поруч та ще й катуєте мене другою рукою...

Тут я відповіді не отримав, проте це мене не збентежило, бо вже думав про те, що дещо схоже має бути і в перемовинах, і в тренінгах.

Перекласти цей випадково отриманий урок на поле тренінга мені було легко. Я швидко згадав, як під час ігор я утримуюсь від стовідсоткового моделювання перемовної ситуації, голосом "з-за кадру" заохочую учня, підбадьорюю, щось виокремлюю "тренерськими" інтонаціями і навіть даю неприховані підказки.

А ось для аналогії на полі комерційних перемовин довелось покумекати більше. Проте в цих вишуках я теж згадав, як стаю на бік співрозмовника, граю з діловим пас'янсом за нього, з-під його імені, з його позицій, під інтерес його ролі. Але ж це теж один із варіантів "рука на тулубі", чи не так?

Найближчі відкриті тренінги Деревицького