Я не жартую. Можете це сприйняти як серйозне тренінгове і взагалі комунікативне завдання - просто треба розповісти про ваше щастя.
Так, згоден, значно легше - про неприємності. Проте, зараз час не для скарг. Сьогодні вправа має бути протилежною - намалюйте ваше щастя.
Не питайте додаткові інструкції, адже я не знаю ані вас, ані вашого життя. Просто уявіть, що розмова з супутником в потязі склалася так, що вам треба принаймні дуже коротенько, але вельми переконливо розповісти саме про це.
Я знаю, що це важко. Але є сенс спробувати. Хоча б задля того, аби потім мати змогу відрізняти справжнє щастя від звичайної буденності. Можливо, готове оповідання вам сподобається так, що почнете його потай переповідати й самому собі!..
Треба приклади? А будь ласка: я щасливий, бо вже вісімнадцять років не можу звикнути до гарячої води. Це після повернення з Півночі. Зранку заходжу в ванну, вмикаю воду - і радію. Гаряча!
Або: я вмію отримати задоволення від склянки води, шматка хліба та грудки цукру. Отак смакую і згадую, як колись в Осетії під час маршруту сидів біля нарзанного джерела та гриз сухарі. І так воно смачно було!..
Але який опис мусить мати ваше щастя і що ним є для вас - цього я знати не можу...