Реклама як злочин?

Цей допис є винятково особистим і він не є намаганням комусь накинути власні погляди.

У вихідні блукав містом. Звісно, з камерою. І лаявся через все те, що заважає знімкувати Київ.

Яким толерантним до фільмування є Париж! Навіть дротів на вулицях нема...

Відчуваю, як під тиском фотографії починає радикально мінятися моє ставлення до реклами. Дуже давно вже не підіймають настрій свіжі знахідки рекламістів, а останнім часом цей фах спотворення міст я почав сприймати навіть як злочин.

Не знаю, можливо, що за якісь смачні гроші я міг би стати більш терплячим, але зараз крамарі-невдахи мені за терпіння не платять. І тому їхнє зазіхання на моє місто люто дратує.

У них поганий товар? Чи вони не вміють продавати? Біс їх знає!.. Але ця комерційна імпотенція не може бути достатньою підставою для плюндрування міста.

З сучасною страшною рекламою можна порівняти лише графіті та політичні вуличні шоу...

Найближчі відкриті тренінги Деревицького