Психологічні правила роботи з подолання заперечень

Озброєння про всяк випадок:

1. "Співрозмовник не завжди правий, але часто, особливо в дрібницях, вигідно визнати його правоту.

2. Зауваження і заперечення - природні явища в будь-якій бесіді, тому не слід почувати себе обвинувачуваним, котрий повинен захищатися.

3. Потрібно завжди намагатися поглянути на зауваження співрозмовника з його точки зору, тобто суб'єктивно. Об'єктивною причиною зауважень часто може бути якийсь дріб'язок.

4. У момент висловлення зауваження співрозмовник рідко залишається спокійним. Очікуючи вашої реакції, він стає дуже чутливим до будь-якого знака вашої недовіри чи неуважності. У таких ситуаціях краще контролювати свою поведінку, щоб не роздмухувати вогнище.

5. Зауваження, причиною яких є якийсь комплекс неповноцінності співрозмовника, вимагають особливої уваги й перестороги. Невдала відповідь може бути сприйнята як образа.

6. Не потрібно робити висновків про нещирість вашого співрозмовника доти, поки дійсно не буде доведено, що він говорить неправду.

7. Можна викликати у співрозмовника гарний настрій, пішовши на деякі поступки, але перш ніж на них зважитися, потрібно визначити межі поступок.

8. Будь-яка незгода з зауваженнями має бути вичерпно пояснена співрозмовнику: коректне спростування зауваження збільшує ваші шанси на успіх.

9. Зі збудженою і схвильованою людиною навряд чи можна розмовляти по-діловому.

10. Співрозмовник завжди мусить відчувати, що ви ставитеся до його зауваження серйозно й ретельно його розглянули, перш ніж відповіли.

11. Варто допомогти співрозмовнику висловити свої зауваження, заперечення, спробувати з'ясувати причини його невисловленого невдоволення чи хвилювання".

Кузин Ф.А., "Культура делового общения"

Найближчі відкриті тренінги Деревицького