Трохи схоже на псування зору

Знаю декількох ровесників, котрі уперто не хочуть погодитись з віковим слабшанням зору. Вони не хочуть це визнати навіть для себе. Один вже навіть інколи позичає мої окуляри, сумно вимовляє - "О, а так я краще бачу!", але майбутній похід до окуліста він визнає як особисту поразку.

Дещо схоже відбувається з перемовною майстерністю. І це важко навіть молодим - визнати, що задля нормального ділового спілкування тобі треба додатково вчитися. І що тут найгірше - цьому треба вчитися на відміну від інших. Тобто декому не треба, а тобі - доведеться.

Після цих іспитів та затриманого отямлення необхідності навчання таких людей чекає ще одна несподіванка: їм доведеться отямити, що це ще більше схоже на проблеми зору. І під сивину перемовнику треба докладати особливих зусиль - аби деградувати не занадто швидко...

Найближчі відкриті тренінги Деревицького