Кілька разів за останні місяці в розмовах з замовниками тренінгів виринала тема "ненавчаємих" - важких, проблемних підлеглих, котрі не підлягають навчанню і є важкими навіть в певерхневому спілкуванні.
Я міг би переказати всі ці емоційні та гірки скарги торгових босів на неякісну кадрову сировину. За багатьма з цих розмов ховаються щирі та жахливі історії та приклади просто неможливого нерозуміння. Недавно цікавою луною відгукнулася одна з таких сповідей.
Нехай ім'я керівника відділу продажу було Іван Андрійович. Півроку тому він розповідав мені про важкий конфлікт з одним із його торгових агентів. Скажімо, з Петром. Це був навіть не конфлікт, а тривале та горяче протистояння, на котре обидва, здавалось, були просто зречені.
І ось тиждень тому Іван Андрійович розповів, що Петро зваільнився та чудово самозреалізувався в іншій фирмі. Тепер він - кращий з продажу на фірмі старого партнера Івана Андрійовича.
То до чого я про це?
Просто існують люди, котрі принципово не можуть співпрацювати. В книзі "Школа продаж" я колись назвав такі стосунки "контактним спротивом". Вони не можуть спілкуватися, не можуть розуміти один одного, поміж ними стіни різного штибу життя та абсолютно протилежної філософії.
Підкреслю: це не та ситуація, в котрій є кепським начальник чи підлеглий. Просто вони народилися під різними зірками. І про принципову неможливість знайти спільну мову мусили знати обидва. То і як після цього довіряти гарантіям рекрутінгу?
Так, можна зробити так, щоб вони працювали разом, але ніколи не перетиналися. Проте лікувати таку хворобу - не легко.
Що ще можливе для запобігання таких проблем у менеджменті і в стосунках з клієнтами? Одного рецепту існувати не може, але кожному з нас не зашкодить особливий раунд міркування про те, яких саме людей нам варто ретельно обминати.
Можу гарантувати, що в першому портреті заборонених для вас контакторів обов'язково будуть помилки. Але чому не спробувати? Принаймні задля того, аби не вбивати робочий час та частину життя на дурні та безсенсовні конфлікти...