Мене завжди цікавило, на які подвиги ладні ті учасники тренінгів, котрі захоплено казали мені, що їх шалено вабить оволодіння перемовною майстерністю чи мистецтвом продажу. І вельми корисно порівняти їхні зусилля з іншими покликами.
З чим, взагалі, варто рівняти ці зусилля? Це не хобі і не тимчасове захоплення. Це озброює на все життя і дозволяє заробляти хліб та олію. Тож і часу для оволодіння такі навички мають потребувати значно більше.
Я маю схильність порівнювати набуття перемовної майстерності з вищою освітою. Скільки ми вчилися? Більшість п'ять років, лікарі - шість, дехто ще має за плечима аспірантуру...
Спорту аматори можуть віддавати і три вечора на тиждень. Хобі може потребувати, наприклад, одного дня з двох вихідних та дещицю часу протягом тиждня. Ви не маєте такого захоплення, як фотографія? Інколи жартують: "Якщо маєте зайвий час та гроші, то вам варто захопитися фотографією. Скоро не буде ні першого, ні другого..."
Ось максимальні офіри часу, котрі я зустрічав за ці роки.
- Дехто здатен будь-який час віддавати читанню. Але це - як фітнес, якщо його дивитися по телевізору.
- Дехто (я знаю) спромігся кілька тижднів поспіль вести щоденник та відслідковувати свої поразки та перемоги.
- Більш ґрунтовних зусиль я майже не зустрічав.
То чи є шанс за таким порівнянням докладених зусиль принаймні чимось серйозно оволодіти? Зуськи!