Зазвичай слухачі майже повторюють один одного - поведінкою, протестами, ніяковінням, а ще – у своїх питаннях. Але недавно я отримав справді свіже, цікаве та оригінальне запитання від учасника тренінга:
– От ви спостерігаєте нашу роботу, наші вправи. А чи бачите ви в цьому щось інакше? Чи бачите ви щось не так, як ми? Може, ця картинка спостережень є для вас принципово відмінною?
Це відбулося перед тренінгом, на подвір'ї учбового центру – я ще порався з якимись речами в багажнику...
Якщо кермування автом складає суттєву частку вашого життя, то ви на вулицях стовідсотково впевнено діагностуєте новачків. І – не тільки за літерами "У" чи "L" на склі. Вони роблять дивні еволюці, непередбачено маневрують, вони вирізняються аномальною швидкістю – чи то недоречно квапляться, чи то мляво пригальмовують. І ви відчуваєте, що варто триматися від такого водія якомога далі...
Схоже сприйняття з'являється в людини, котра долучилася до вивчення мистецтва спілкування: співрозмовники стають прозорішими, з'являється можливість передбачення деяких кроків, принаймні – надихає можливість повніше відчувати налаштування опонентів.
Але ще більше цікавих надбань надає тривала практика викладання мистецтва ділового спілкування, тобто знайомство та ретельна робота з типовими проблемами та помилками перемовників. Це надає можливість під час розмови ще й порівнювати перемовну роботу співбесідника з якимись середніми показниками.
Іншими словами: дуже цікавим показником фаховості перемовника є характер та ступінь його відмінності від середнього рівня.
Якщо повернутися на мову спостережень за водіями, то ви вже бачите не лише те, що він панічно тиснеться до бровки, але й розумієте, що це у його виконанні жорстко пов'язано зі рвучкою та майже випадковою роботою з ліхтарями-поворотниками, тобто – його ні в якому разі не можна обганяти в ту мить, коли він буде мати якусь заваду на узбіччі...