Інколи торговий персонал на тренінгах обурюється вимогам, котрі, на їх погляд, виходять за межу "звичних" вимог до торгового персоналу:
– Я не декламатор, щоб так ретельно працювати з вимовою.
– Я не шпигун. Нащо мені оця бодяга його стосунків з попереднім постачальником?!
– Я не пензляр, щоб малювати разом з клієнтом!
– Я не естрадний факір, котрий демонструє трюки з фенеменальною памяттю!
І дійсно – вони не декламатори, не шпигуни, не пензляри, не факіри, вони – звичайні менеджери з продажу. То скасувати навчання взагалі? Як переконати, що залишитись звичайним менеджером з продажу – то найкоротший шлях до програшу і за таких умов краще просто залишатися вдома?
Допомогти можуть лише запитання. Запитання допомагають у продажі, то лише вони допоможуть і тут:
– А чи є ще хтось на ринку, хто продає аналогічний товар? І за тією ж ціною? Як? Навіть дешевше? А є хтось, хто вимовляє такі самі слова? Є такі, що поводяться так само?..
Так триває довго. А за цим іде підступне останнє питання:
– То якщо ми такі самі, як конкуренти, якщо продаємо такий саме товар і за тією ж ціною, то з якого переляку клієнт мусить преферувати саме нас? Єдина можливість привернути увагу – принаймні чимось відрізнятися! Не подобається відрізнятися вимовою, інформованністю, малюванням чи памяттю – то пропонуйте, чим будете відрізнятися ви?!
Якщо за продуктом та за комерційними умовами ми аналогічні конкурентам, то мусимо виходити за кордон торгових стосунків та шукати свої козирі в якихось дивних і несподіваних аспектах та напрямках. Що це буде у вас?