Послідовність народження відповіді

Недавно я писав:

- Ти мусиш думати найперше не про те, як відповісти співрозмовнику. Якщо не встигаєш отямити, чому він вимовив саме це, саме зараз і саме так, то краще взагалі мовчати. Твій головний фронт разрахунків, тобто те, що мусить калатати в скроню: "Чому він сказав це, чому зараз і саме так?!"

Тепер важливо: про що думати далі? Ми знову мусимо пригальмувати імпульсивні намагання збудувати й вимовити відповідь і спочатку спокійно вирішити:

- А чи, взагалі, варто відповідати?

Існують тисячі можливостей, аби ухилитися від відповіді. Колись дипломатів вчили навіть тому, як можна замінити слова мигами. Нащо? Бо слова можна запротоколювати, але на мигах тебе потім не зможе спіймати ніхто...

Повторюю вдруге: окремий щабель підготовки відповіді - приняття рішення про її необхідність.

Найближчі відкриті тренінги Деревицького