Цього року декілька разів на тренінгах я починав розпитувати учнів про причини помилок. ВІд однієї причини переходили до іншої... Нарешті я змушений був перепитувати:
- Тобто вам просто ліньки?
- Так, - засмучено визнавав студіозо.
Це змусило зацікавитись. Об'єктом інтересу стали саме лінощі. Ні, я знаю, що це є і знаю, що це таке. Але мені не ліньки було зацікавитись і більш ґрунтовно.
Можливо, я колись напишу книгу, в котрій причини всіх торгових помилок будуть зведені до лінощів різного ґатунку та кшталту. Проте найголовніший висновок вже зроблено. Його сенс конче простий:
перш, ніж шукати решту причин якоїсь біди (комерційної, комунікативної, маркетингової, стретегічної тощо), є сенс дослідити, чи не є причиною лінощі.
Преференція до підозр у лінощах зазвичай є найкоротшим шляхом до розуміння торгових проблем та дозволяє зекономити прірву часу на відпрацюванні решти гіпотез...