Дрібниці?

Вирішив ще раз замовити отакі плакати. Тепер рахуйте кроки клієнта, котрий мріє віддати гроші. І оцініть його наполегливість.

А хто ж мені їх друкував? Перший рук - подивитися на звороті. Проте там аніяких координат друкаря...

Згадав ту фірму. Нарешті!.. Телефоную:

- Чи не залишилось у вас мого макету?

- Не зберігаємо.

Ну добре, думаю. Відсканую старий. І питаю далі:

- А скільки це буде коштувати тепер? Подивіться попереднє замовлення на моє прізвище.

- Ми перейшли на іншу програму. Нічого не збереглося....

- Ну тоді порахуйте.

- Формат?

- Як аркуш ватману.

- Ватман різний буває. Які розміри?

- Ну нема мені чим поміряти. Порахуйте на формати, найближчі до звичайного аркушу ватмана.

- Ми так не можемо. А який ви хочете друк?

Де мені взяти відповідь? Проте вже наздоганяє наступне запитання:

- А скільки кольорів і який папір? Я перепрошую, а як вас звати?

Ага, то ви так досі і не вирахували, з ким розмовляєте? А якщо мені зараз набридне і я кину слухавку? Де потім будете шукати гроші? Ви задали купу запитань, на котрі я не можу відповісти, але забули з'ясувати - хто ж це намагається встромити вам гроші? Хай вам щастить!..

Плакат я надрукую. Навіть знайшов старий макет. Але настрій піднявся: ще довго буде хліб із маслом, бо комерсанти й досі терплять тих, хто вбиває замовлення!..

Найближчі відкриті тренінги Деревицького