На початку кожної справи вивчаєш досвід та наробки попередників. В цій справі є цікавий нюанс, без котрого все зроблене потім буде списуванням або споживацтвом.
Про що б не йшлося, у вивченні попередників у нас завжди є вибір: або бути старанним бурсаком, або вже під час цього урока розпочинати виконання власної партії. Чужий досвід має шанс стати стартом, якщо при його вивченні пам'ятати, заради чого розпочато ці студії.
Якщо ми вчимося заради абстрактної освіти, то буде корисною старанність студента. Але якщо беремо уроки задля власної справи, заради впровадження отриманих знань в особисту практику, то до навчання вже варто додавати себе - власні критерії, уподобання, козирі та обмеження, додаткові можливості, особистий штиб та творчість.
У навчанні теж можна бути дорослим. Хоча значно більш затишна пасивна роля школяра... Наприклад, заради чого ми сьогодні гортаємо чужі "живі журнали"?