В Москві на перерві жіночка підійшла та запитала:
- Що робити? Син долучився до фашистської організації. Що мені робити?
Що було відповісти тренеру? Питаю:
- До якої? Давно? Сам чи під тиском? А що він каже вам? Чим пояснює?..
І таке інше...
На закиди "про це треба питати знавців та фахівців" - вона закривалася. На питання - відповідала охоче і досить жваво. Мабуть, людині, просто треба було комусь про свою біду оповісти...
Так трапляється. Питають про складних дітей. Про стосунки з коханими. Про хворих. Про себе.
Потім міркуєш: "От були колись полкові капелани..." Але ж тепер є психологи...
Скільки таких проблем у торгових людей... Те, що з такими питаннями звертаються до тренера продажу - це не дивує вже дуже давно. І навіть шкода, що запитати про такі турботи наважуються не кожен. Відповів би так, як можу... Бракує в сучасному суспільстві тих, хто може сучасниками відповісти на такі запитання. Мабуть, це тех хвороба суспільства. Будемо його потроху лікувати...