Не кожен співрозмовник є биком, але більшість дратує одна спільна річ у розмовній кориді - такі питання та такі полемічні кроки партнера, котрі розраховані на однозначну та жорстко прогнозовану відповідь.
Взагалі, такі речі давно можна було б сприймати, як ознаку маніпуляцій найнижчого ґатунку та найпримітивніший щабель розмовних "хитрощів".
- Ви ж згодні, що найголовніше - то якість?
- Віддаєте перевагу доброму чи дешевому?
- Наявність розгалуженого сервісу важлива?
Це приклади тих закиді, що набридли, мабуть, найбільше. Але ви й самі легко зможете згадати такі епізоди розмов, коли ви отримували від співбесідника питання, на які відповідати не хотілося лише через відчуття наявності мовної гри.
Доволі часто під час аналізу розмовних поразок доводиться згадувати радикальний злам настрою співрозмовника, причину котрого нашвидкоруч і не визначиш. Перше, що варто перевірити і що з високою вірогідністю виявиться підґрунтям зіпсованих стосунків - чи не дали ми відчути співрозмовнику наш маніпулятивний підхід, котрий ховався за неякісними запитаннями?
Причина такого сприйняття програмуючих запитань - кроки на такий кшталт обмежують нашу свободу. Це навіть не пат, де можна сховатися за бездіяльністю. Це примусова покора, котра не дратувати не може...