Одна з найцікавіших розваг будь-якого комунікативного фаху - розмовна гра з натяками та півнатяками. Вона створює дадоткові шари розмови, вона чинить докладну розвідку персони опонента, вона робить пласке спілкування об'ємним.
Через брак інтересу до такої гри комерсант від розмови схиляється до презентації. А монологічна домінантна вже позбаваляє можливості грати з інструментами натяків майже зовсім та остаточно.
Одна й те саме можна висловити з різним забарвленням. Але в залежності від вітру мовні кулі відхиляються від запрограмованої траекторії по-різному. Врахувати вітер перемовного поля та його силу дозволяє тестування співрозмовника натяками.
Сприйняття натяків узалежнене та обумовлено часом. З часом змінюється сприйняття різних нюансів та тем. Світ ґлобалізації накидає переважно моноваріантність сенсів і тому, наприклад, потроху рідшають зустрічі з гамлетівським сприяттям світу, тобто - сучасності починає бракувати північно-західного вітру ;-)