Вуйко Арон - славетний чоботар. В нього стало трохи меньше роботи, бо росте той бісов "рівень життя", але старі ще радять дітям:
- Бач, он каблук на твоїх вже збився. Ти б Арону заніс...
- А нехай, я нові куплю.
- Зроби старі. Не будеш носити, то хай лежать справні, або людям віддаш.
Питаю в діда:
- А чи справді той такий майстер?
- О, він такий майстер, що завжди чергу має!
Хіба не цікаво? Беру старі туристичні "вібрами", несу до вуйка в халабуду.
- Дядьку, зробите?
- Залиш. Буде час, подивлюсь.
- А що там дивитися - підшити трохи...
- То були й до тебе, є що зараз робити.
Й справді, щось там на "карзі" тюкає.
- Дядьку, ось у мене файна пальонка - Смірноф. Я за три дні, як ви кажете прийду, але скажіть - чи справді забагато роботи?
- Роботи обмаль.
- А нащо ж брешете про тую чергу?
- То пес бреше, а я - щоб людина мала повагу до себе.
- Тобто?
- А нікому не скажеш? Як же навіть ті копійки людині віддати, коли я її черевики за хвилину підлагоджу? Людині треба, щоб з його замовленням майстер не квапився.
- То я ж терміново хотів!
- То ти заплатиш за термін, а хтось - за повагу...
До вас ще черги нема? То ви її створіть.
Часи минають, черг поменшало. Навіть за пивом нема - хоч яке, хуч упийся! А як там ще Євтушенко писав:
який же в пиві смак
без черги трудящих?..
Організуй завчасний запис на свій сервіс.
Створи дефіцит. Або хоч ілюзію дефіциту. Створи дефіцит товару або часу.
Тільки ніколи не кажи: "Ось останній залишився". Принаймні так - "є ще лише два".
Спостерігав, як дівчина торгувала покупцеві пилососа. Такий собі маленький салон. Клієнт дивився на той напівпрозорий витвір із недовірою:
- То він же такий тендітний. Ще поб'ється.
Панночка ляснула в долоні:
Та ви що? - вперла руки в боки та й робить голос відразу. - Та дивіться, як я його б'ю!
А в неї черевики - "Доктор Мартінс". Мартінсує вона пилососа - б'є ногами, аж луна йде. Потім трохи підняла й об підлогу гепнула:
- Бачите? Схочете - не розіб'єте!
- Впевнила, - бормоче чоловік. - Ну давай, куплю такий самий.
Панна тик-мик - а ця модель остання. Чоловік купив, але бачили б ви , як він того пилососа з магазина поніс та з якою огидою на нього, відлупцьованого, дивився... Не можна, щоб людина купляла останнє.
Універмаг "Україна" в Києві. Відділ посуду. Вітрина - горнятка. У нас дома в батька, тобто в мене, мусить бути горня таке, якого в решти домашніх нема. То я почав придивлятися. Раптом помітив - на вітрині напис: "залишки". Просто відраза!
Кажу дівчині:
- Я б купив. Але тут позначено, що те є залишки...
Вона розумна:
- То дякую, зараз бо перепишу. Буде - "одиничні екземпляри". І дякую вам за підказку!
Дефіцит і вміння їм грати - потужний важіль нашого збуту...
