Бізнес-тренери розмножилися без міри.
Поголів'я досягло межі, за якою без усякого збитку для виду в цілому вже можна скасовувати ліцензійний відстріл й оголошувати вільне полювання.
Почнемо.
Ні, ми не будемо з'ясовувати – чому вони розплодилися. Адже зрозуміло – ну на що ще вважає себе придатним безробітний психолог або в три шиї звільнений з армії так званий "соціальний працівник"?..
Оголосити себе бізнес-тренером – це для нього найкращий вихід.
Поговоримо про те, чого це Деревицький раптом напустився на колег?
Але на колег я не напустився. Хоч і свято шаную принцип : "Пий каву з клієнтами, а не з колегами".
Просто занадто часто мене почали запитувати: "А чому це Ви читаєте тільки техніки переговорів і продажів? Ось до нас приходять інші тренери, то вони кажуть, що можуть провести будь-який тренінг..."
І навіть не сумнівайтеся. Ті, хто повідомляє про свою універсальність, дійсно здатні замахнутися на будь-яку тему: на техніку переговорів і продажів, фінансовий менеджмент і кадровий маркетинг, лізинг і ділинг, і на все, що завгодно.
І ось чому.
На це їм дозволяє замірятися впевненість у тому, що досить опанувати так званими "модеративними техніками" – й це зробить тебе Вчителем.
Що таке модеративні техніки?
Модерація в тренерському словнику – своєрідне диригування аудиторією. Це диригування дозволяє на йоту не знати предмет, але братися за імітацію навчання його найпотаємнішим таємницям.
Як це відбувається?
Припустимо, так званий "тренінг" присвячений проблемам штучного запліднення йоркширських овець.
Тренер із глибоким почуттям власної гідності підходить до фліп-чарту й запитує аудиторію:
– Які методи цього самого запліднення Ви використовуєте?
Слухачі перелічать дюжину основних способів, а тренер "фіксує" ці способи на дошці. При цьому важливо вишукано пригладжувати рубані формулювання практиків. Тобто тоді, коли щодо йоркширських овець учасник "тренінгу" говорить "Їй потрібно засунути", ведучий поправляє й пише на дошці: "Оператор вводить вівці..."
Потім "тренер" пропонує:
– Давайте проведемо РЕЙТИНГОВЕ ГОЛОСУВАННЯ.
Так за допомогою простого підняття рук або набагато більш вишуканого виставляння магнітних марок напроти записів на фліп-чарті з'ясовуються симпатії фермерів до тих чи інших варіантів.
"Тренер" запитує:
– А чому спосіб N виявився найпопулярнішим? – і просить: – Перелічіть, будь ласка, його переваги.
Переваги теж потрапляють на дошку й "рейтингуються", що дає привід урочисто оголосити:
– Ну що ж – ми бачимо, що головними перевагами методу N є його дешевизна й оптимістична атмосфера самої процедури!
Після цього подібного аналізу зазнає найменш популярний спосіб Х. Це дає можливість після завершення модеративного ритуалу винести цьому способові вирок:
– Спосіб Х поганий! І, насамперед, тому, що...
Фінальна фаза вистави:
– Що ми можемо зробити для того, щоб найкращий спосіб розвивався й надалі, а найгірший було віддано забуттю?
І фермери розходяться з тренінгу з впевненістю в тому, що їм все дуже переконливо пояснили, й вони отримали могутній стимул для підвищення відсотка валового запліднення. На зміцнення братії в цій упевненості працюють фуршети, шинок (вечір "знайомств і ділових контактів") і миловидні асистентки відомого "тренера".
Чи тренінг це?
Якщо тренінг, то я піду в тундру.
Модеративні підходи – це лише одна з технік тренінгу.
Так, вона розвиває креативне мислення й дозволяє так перетрусити свій практичний досвід, як Лукашенко "перетрахівал" свій парламент.
Крім того, ця техніка дозволяє "тренерові" не напружуватися, розслаблено спостерігати за суперечкою групи й помпезно "підводити риску".
Крім того, при такому підході фермери розповідають цікаві речі, й через пару років "тренер", котрий має гарну пам'ять, цілком може змонтувати компілятивну "методичку".
Крім того, видаючи модеративні екзерсиси за тренінг, можна успішно вирішити проблему власного працевлаштування й при цьому не мати ні краплі досвіду реальних продажів, фінансового менеджменту й кадрового маркетингу, лізингу, ділингу й запліднення йоркширських овець. Але фермери – завжди фермери. І тому ще Енді Таккер з новел О'генрі зізнався:
"Фермери завжди були для мене чимось на кшталт запасного фонду. Кожного разу, бувало, ледве справи в мене похитнуться, я йду на перехрестя, зачіпаю фермера гачком за підтяжку, викладаю йому механічним голосом програму мого крутійства, похапцем переглядаю його майно, віддаю назад ключ, брусок і папери, які мають ціну для нього одного, й спокійно йду геть, нічого не запитуючи..."
Нагадую: сезон вільного відстрілу самозванців оголошено відкритим!
