Теледебати аналізує експерт із нейролінгвістичного програмування (NLP) Олег Сікорський

– Навіть нефахівцеві було зрозуміло, що Янукович програв і сам себе розчавив. Я думав, що він застосує цікавіші прийоми з NLP. Хоча Ющенко теж міг краще виглядати – він знайшов себе десь після 20 хв.

– Чому?

– Політика – це змагання, і спортсмен перед поєдинком відчуває хвилювання, яке не можна подолати. Янукович психологічно є воїном: виживав в екстремальних умовах, знає, що таке насильство, над ним пробували його чинити (візьмімо вязницю). В перші хвилини виглядало, що людина, яка звикла діяти за принципом сили, вийшла проти інтелігента, який стоїть із мікроскопом. Психологічно Ющенко – інтелігент. А тут із вовками жити – по–вовчому вити. Янукович чесно сказав, що поважає вовків, і це була правда. Є люди більш і менш мужні. Ющенко завжди шкодував своє здоровя і душевний спокій – аж доки справа не зайшла надто далеко. Коли його хотіли отруїти, Ющенко став воїном. Натомість Янукович ним уже був.

– Коли можна було зрозуміти, що Ющенко опинився в своїй тарілці?

– Коли він почав жестикулювати правою рукою і поводитися натурально. Я вів хронологію перших хвилин. Перші дві хвилини Ющенко виглядав на трійку, Янукович – на п'ятірку. Потім узагалі в Ющенка була двійка – я побачив його напівзігнутим. За канонами NLP позиція тіла – це позиція думки, а напівзігнута позиці надзвичайно незручна. Це навіть положення жертви.

– А доки вистачило Януковича?

– Він був мужній до тих пір, поки не давав себе задусити. Але коли з представником певних кіл починається розмова про мистецтво – для Януковича ним виявилася економіка – такі люди "відпочивають", і ми це прекрасно побачили. До початку полеміки він стояв упевнено з розставленими ногами, аж на першому питанні почалося переминання з ноги на ногу – під ногами земля горить. Відповіді на питання з погляду NLP я можу образно порівняти з тим, як трійочник намагається своїми словами переказати вірш Пушкіна. Януковичу дали статистику, він слухав поради, але він дуже далекий від того. Він намагався своїми словами переказати те, чому його вчили інші, але це було перекручено і занижено. Красномовний доказ: під час запитання про надбавки до пенсій він стояв на одній нозі – це ознака цілковитої втрати рівноваги. Під час гострих питань Ющенка Янукович хаотично перемішував папери, щось шукаючи. Це явна ознака шоку, бо які можуть бути папери під час експромту?

– У дебатах були моменти, коли учасники ламали заготовки опонента?

– Великою помилкою Януковича було питання про Форум національного примирення. Ющенко миттєво це підтвердив, від чого ідея стала ніби його. Після відповіді Ющенка неозброєним оком було видно, як Янукович страшенно невдоволений, що його акуратно провернули. Також він ужив словосполучення "с большим сожалением в душе", і за NLP це було цілковитим фальшем, бо ці внутрішньо сильні слова він не підкреслював жестикулятивно і дивився в лівий нижній кут – це знак нещирості.

– Коли Янукович був щирим?

– Коли говорив про бідність, яку він відчув на власному досвіді. Він казав абсолютну правду, і це видно з погляду в правий нижній кут. Загалом же вся його промова – це ціла технологія, побудована на згоді. "Ви українець?" – "Так". – "Ви маєте дітей?" – "Так". – "У вас є мама?" – "Так". – "Ви хочете дати мені руку, аби ми порозумілися?" – і в глядача напрошується "так" на автоматичному рівні. Це міні–модель зомбування: після чотирьох "так" п'яте – автоматичне. Ще один потужний випад у плані NLP – коли Янукович починав питання зі слів "Я не буду зараз говорити про те, що ви всі знаєте". Ця стверджувальна інтонація фактично закриває людині рота. "Усі ви знаєте, що був помаранчевий"… – довга пауза, і людина сама додає слово "путч".

– Ющенко міг якось протидіяти цим технологіям?

– Такі речі Ющенко мусів обов'язково спростовувати, але він цього не робив. Вийшло так, що Янукович самовільно розставляв усі крапки на "і", й люди не отримали спростування того, що "всі знають". Це була безпрограшна NLP–технологія Януковича – в голови людей вкладати нібито очевидні висновки. Він також застосував інший прийом. Правоту людини можна нейтралізувати двома питаннями: "Ви вважаєте, що ви праві?" – "Так". – "Ви вважаєте, що ви Христос?" – "Ні". Ось це останнє "ні" скасовує попередню правоту. Тому Янукович зумисне склеїв два питання: "ви визнаєте, що в країні є проблема?" – "Так" – "Ви вважаєте, що вже перемогли?" – мовчання. Висновок: Ющенко упритул не бачить проблеми поділу країни. Стверджувальними фактами Янукович прагнув привернути до себе глядачів, бо вони завжди стають на бік того, з ким погоджуються. Інша справа, що ці стверджувальні факти Янукович не міг підтвердити мімічно, тобто в нього бігали очі і він дивився в нижній лівий кут. Згинання й розгинання пальців видавало, що йому важко себе стримувати: він не звик дотримуватися регламенту. Все видавало, що він відчув поразку на виборах. Але він хоче програти не все, а щось, і постійне подавання руки, заклики до переговорів – це психологія переможеного. Хоча віддам належне, його прекрасно навчили говорити в камеру. >– Що цікавого ви побачили в Ющенка?

– Робота з метафорами. Не плюйте в криницю чи глухар на току… Метафора – це добрий вплив на підсвідомість – уся Біблія написана метафорично. Сильний позитив Ющенка – звертання до емоцій. Країна пережила страждання, і воно помітно навіть на його обличчі. Розмови про страждання знаходять відгук у кожного. Коли він задав питання про смерть Гонгадзе, то торкнувся найважливішого в житті питання – смерті. Це відновило увагу глядачів на завершальну стадію дебатів. Ющенко торкався правильних струн. Дуже важливо, що Ющенко почав руйнувати страхи Донбасу, ніби там почнуться переслідування, і Ющенкові треба було більше про це говорити. Велика перемога Ющенка – аналогія з боксом, бо Кличко – кумир усієї країни. Ющенко дав зрозуміти: якщо вони закрили трансляцію Кличка, то вони могли і фальсифікувати, і транзитний сервер встановляти. Ца аналогія була застосована і зі згадуванням судимостей Януковича – мовляв, якщо він тоді крав, то і зараз може вкрасти – голоси виборців. А от заключне слова Ющенко міг зробити краще. Бракувало жестів правою рукою – він у цьому маестро.

– Коли Янукович говорив про Одесу, яку Ющенко мав скинути в море, – це що?

– Це брехня, адже Янукович дивився вліво вниз. Для Одеси море – це святе. Як для донбасця – шахта, в якому загинув брат чи батько. На цих святостях зіграв Янукович, аби викликати відповідну реакцію.

– Як виглядало пояснення, що козли – це біблійний персонаж?

– Ну це анекдот вийшов. Він десь чув про баранів і переплутав з козлами – смішно. Уявіть, що після цього питання Ющенка відкрилася завіса, і Янукович мусів хоч щось грати. Ну не мовчати ж! Тому і припідніс козлів як метафору і біблійну філософію. Смішно.

– Образ побожного Януковича переконливий?

– Я не беруся це коментувати, бо ніхто не знає про справжню віру людини. Якщо він цим хотів сколихнути віруючих, то Ющенко це поклав на лопатки реплікою "Бог каже: не кради".

– З обидвома кандидатами працюють фахівці з NLP?

– Обовязково. І в цьому плані дуже виріс Ющенко. Він наздогнав Януковича по мужності. Зрештою, людина, яка побула на грані життя і смерті, міняється. Страждання Ющенка – назовні, і люди підсвідомо схильні бачити президентом саме його.

– Якими із загальних принципів NLP ви можете поділитися?

– Ось найпростіші: коли співрозмовник дивиться вліво вниз, то знайте, що він не каже правду. Якщо людина дивиться вправо вниз, то апелює до свого внутрішнього болю. Так Янукович казав про Кучму і Медведчука – отже, він ними є ображений. Коли людина дивиться в стелю, то звертається до зорових образів, тобто щось бачить, малює. Це було хіба в Ющенка. Світ образів – це світ інтелігентів, в Януковича цього немає.

Джерело: "Агрумент газета" , 22 грудня 2004 року.

Найближчі відкриті тренінги Деревицького